Суддя Вищого спеціалізованого суду України
Лагнюк Микола Михайлович.

Розслідування «PROSUD».

27 січня 2017р.

За час реалізації проекту нам уже траплялися судді, які будують біля свого будинку каплиці, та навіть судді, які самі живуть у будинках, подібних до церков. І ось, нарешті, будинок судді із власною церковкою не десь у Дніпрі чи Полтаві, а в Київській області.

Знайомтесь, суддя Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ та кандидат на посаду судді Верховного суду – Лагнюк Микола Михайлович. Свою кар’єру Микола Лагнюк розпочав 1990 року із посади судді Корольовського районного суду Житомирської області. В 1992 пан Лагнюк стає суддею Житомирського обласного суду, а в 1998 році переїздить до столиці, де працює суддею Київського міського суду. 2011 року Миколу Лагнюка призначають суддею Вищого спеціалізованого  суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, де він працює і до сьогодні.

В електронній декларації судді Лагнюка за 2015  задекларовано велику кількість недобудованих об’єктів – житловий будинок на 324 м2, лазня площею 130 м2, альтанка (бесідка), барбекю, сарай для птиці і навіть власна каплиця.

Будується суддя в селі Вороньків Бориспільського району Київської області. Пам’ятаючи, що судді часто живуть у таких «недобудованих» маєтках роками, ми вирішили перевірити, наскільки успішно просувається будівництво судді Лагнюка.

Те, що суддя вже не перший рік проживає у цьому будинку, підтвердили його сусіди та жителі села. Окрім цього, давнє завершення будівництва також продемонстрували знімки з Google Earth. На них чітко видно, що всі об’єкти, включаючи каплицю і альтанку, перебувають у незмінному вигляді вже 7 років – з 2010 року. Відсутні на фото і сліди будь-якого будівництва.

А отже, причинами не введення комплексу будівель в експлуатацію до сьогодні можуть бути ухиляння від сплати податку на нерухомість, або бажання, щоб це майно не відображалося в державному майновому реєстрі.

Однак у нас виникають питання не лише щодо неналежного оформлення майна, а й щодо походження коштів на розбудову цього майна. Згідно декларацій судді за 2013, 2014 та 2015 роки єдиним доходом Миколи Лагнюка є його суддівська заробітна платня.

Нагадаємо, пан Лагнюк працює суддею вже понад 26 років, а отже, все його майно, включно із чималим будинком, побудовано та придбано за час його перебування на державній посаді, коли він не мав права займатися бізнесом чи іншою комерційною діяльністю.

Можна було б припустити, що побудувати маєток судді допомогли успішні родичі, однак, згідно «декларації родинних зв’язків» дочка і син судді також працюють у Вищому спеціалізованому суді.

А отже, допомогти батькові з будівництвом вони навряд чи могли. Згідно декларації дочки судді Лагнюка за 2015 рік всі її доходи – це стипендія та заробітна плата трохи більше 5 тис.грн. Проживає вона разом із матір’ю в службовій квартирі площею 101 м2 в Києві. До речі, хоча в декларації дочки зазначена також її мати – жодних доходів матері Олеся Лагнюк не декларує, відповідно, мати дочкою утримується, і проживають вони на скромні 50 тис.грн в рік. Доходи ж Миколи Лагнюка навряд чи дозволяють утримувати величезний маєток і одночасно фінансово допомагати дочці та колишній дружині.

Службову квартиру в Києві має також і сам Микола Лагнюк, правда дещо меншу за дочкову –  площею 61 м2. Водночас, суддя Лагнюк постійно проживає під Києвом у власному будинку, що викликає сильний сумнів у доцільності наділення його службовим житлом. Можливо, однією з причин не введення в експлуатацію будинку є бажання судді зберегти за собою право на службову квартиру.

Окрім цього, єдиним задекларованим майном судді є дві ікони Божої Матері, проте їхню вартість суддя не вказав.

Щодо рухомого майна, то тут у судді Лагнюка в деклараціях останніх 3-х років – виключно прочерки.

Згідно декларації жодними транспортними засобами суддя не володіє, але на відео та фото чітко видно сліди від авто біля будинку. Окрім цього, будинок має підземний гараж, який навряд чи знадобився в разі дійсної відсутності автомобіля. Наявність авто у судді підтвердили також його сусіди. Отже, постає чергове питання: чи справді усе своє майно задекларував суддя Лагнюк?

Як бачимо, і майно судді Лагнюка, і, власне, походження коштів на нього, викликають більше запитань аніж відповідей. Чи відповідає суддя Лагнюк вимогам нового Верховного суду, зовсім скоро вирішуватиме Вища кваліфікаційна комісія суддів та Громадська рада доброчесності. Ми ж переконані, що новий Верховний суд повинні складати судді, щодо репутації та джерел походження майна яких суспільство не має жодних сумнівів.